Концепція безбар’єрного маршруту: розповідаємо деталі проєкту

Щоб зробити пересування містом комфортним і безпечним для всіх, команда «Місто розумних» долучилася до ініціативи громадської організації «Добро перемагає» та профінансувала розробку концепції безбар’єрного маршруту. Він з’єднає зупинку громадського транспорту із Центром надання адміністративних послуг та інклюзивною бібліотекою-філією №11 на вулиці Британській.

Чому цей маршрут важливий для Сум? Нині ця дорога далека від ідеалу: високі бордюри, відсутність плавних з’їздів та зручних переходів значно ускладнюють пересування. Проблемним є й доступ до укриття, що розташоване на базі ЦНАПу.

Сьогодні про безбар’єрність говорять багато, але справжніх практичних змін поки у місті, ми не спостерігаємо. Саме тому ми вирішили запропонувати реальний приклад — створити доступний маршрут у самому центрі Сум.

Дороботи з проєктування була залучена команда «Крокус Інжиніринг», яка провела обстеження території поблизу ЦНАПу та бібліотеки й розробила це рішеннядля створення повноцінного інклюзивного простору. Ми обіцяли надати детальнероз’яснення проєкту, і для цього ми поспілкувалися з головним архітектором проєктів архітектурного бюро «Крокус Інжиніринг» Олексієм Кобцем, який безпосередньо працював над розробкою концепції. Нижче публікуємо його детальні роз’яснення, які допоможуть зрозуміти, як саме планується створення безбар’єрного простору в нашому місті.

‍

Деталі концепції безбар’єрного маршруту

Олексій Кобець, головний архітектор проєктів «Крокус Інжиніринг»:

‍
"Коли ми говоримо про концепцію безбар’єрного маршруту, то в основі завжди лежить детальне обстеження території та ключових громадських об’єктів — таких як ЦНАП, бібліотека чи зупинка громадського транспорту. Завдання полягало в тому, щоб визначити всі бар’єри та чинники, які заважають людям з різними потребами вільно пересуватися, і запропонувати розумні та логічні рішення відповідно до вимог нормативних норм та правил щодо інклюзивності".

‍

Комплексне бачення інклюзивності

"Йдеться не лише про конструктивні елементи — сходи, пандуси чи поручні, — але й про тактильні елементи, візуальні та звукові засоби інформування.
У випадку з ЦНАПом уже на етапі обстеження виявили низку проблем: пандус із надто великим нахилом, невідповідність сходів нормам щодо розміщення поручнів, необлаштовані паркувального місця, відсутність належного маркування спеціальних місць для людей з інвалідністю. Такі деталі мають велике значення, адже саме з них складається маршрут, яким щодня користуватимуться мешканці".

‍

Безпека та орієнтація для всіх

Олексій Кобець, головний архітектор проєктів «Крокус Інжиніринг»:

"У межах створення безбар’єрного маршруту особлива увага приділяється безпеці та орієнтації маломобільних людей і людей із порушенням зору. На шляхах руху виявлена відсутність чіткого розмежування між пішохідною зоною та проїзною частиною. Вітсутні елементи орієнтації із вказівними знаками та два типи тактильної плитки —направляюча і попереджувальна.

Попереджувальна плитка встановлюється у зонах перепадів висот або потенційної небезпеки —наприклад, там, де тротуар переходить у проїжджу частину, у місцях зміни напрямків руху, біля перешкод на шляху. Це допомагає людям з порушеннями зору орієнтуватися за допомогою спеціальної палиці".

‍

Організація руху й підвищення безпеки переходів

Олексій Кобець, головний архітектор проєктів «Крокус Інжиніринг»:

"Усі пішохідні переходи та паркомісця мають бути позначені відповідними знаками та розміткою. У більшості місць її не було або вона неправильна, що створювалонебезпеку для пішоходів. Особливо складним є перехрестя з концентрацієютранспортних потоків: поруч із парковкою, пішохідним переходом до ЦНАПу та заїзними карманами.

Ключовим рішенням стало обладнання безпечного підвищеного переходу з помітною розміткою та фізичними орієнтирами для маломобільних користувачів. Таким чином, комплекс заходів — фізичний сповільнювач транспортних потоків, тактильна плитка, розмітка та знаки дозволять вільно та безпечно перетинати проїзну частину вданому місці".

‍

Маршрут на Британській: дослідження та основні висновки

Олексій Кобець, головний архітектор проєктів «Крокус Інжиніринг»:

"Основні висновки є такими, що тротуари не відповідають сучасним стандартам: ми маємо місця,що ніяк не відмежовані від проїзної частини та парковки, тротуари часто в різних рівнях, у тому числі з однією сходинкою. Ми додали пандуси-з’їзди із комфортним кутом нахилу, відмежували парковку відпішохідної частини. Заплановано «острівці відпочинку» з лавками й озелененнямуздовж маршруту — для комфортного пересування кожного мешканця. Автомобільначастина маршруту не змінювалась — фокус робіт зосереджено на пішохідній зоні. Старе покриття пішохідної частини потребує заміни: фаски на плитці створюють додаткові перешкоди".

‍

Сучасні стандарти безбар’єрності

Олексій Кобець пояснює, що раніше проєкти часто не враховували потреби маломобільнихгруп, у тому числі проєкти з недалекого минулого, оскільки часто доступністьвизначалась лише наявністю пандуса на вході до будівлі. Сьогодні ж сучасністандарти проєктування передбачають урахування всіх потреб, усіх груп населення— у тому числі й маломобільних: людей з інвалідністю, батьків із дитячимивізками, літніх людей.

‍

Доступність ЦНАПу та бібліотеки

• Вхід до ЦНАПу наразі не відповідає нормам, тому передбачено переробку існуючого пандуса, додавання розділових поручнів на сходи, тактильної плитки та інформаційних табличок.
• Біля інклюзивної бібліотеки з’являться додаткові місця для паркування осіб з інвалідністю.
• На маршруті передбачено зелені зони та лавки, розташовані кожні 30 метрів —  для відпочинку й зручності всіх відвідувачів.

‍

Історичний екскурс: чому в Сумах досі немає доступної інфраструктури

Сучаснийвигляд Сум формувався за часів СРСР, коли поняття доступності просто неіснувало. Як свідчить публікація на сайті «Історична правда», радянська парадигмавизначала інвалідність як «дефект», який потрібно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва створювалися спеціалізовані заклади —інтернати, лікарняно-трудові комісії, а інклюзія у міському просторі булавідсутня.

Показовийфакт: у 1980 році Москва відмовилася проводити Паралімпійські ігри, заявившиофіційно, що «в СРСР інвалідів немає». Це й пояснює, чому радянськіархітектурні рішення не передбачали жодної доступності чи рівності.

Сьогодніми розуміємо: доступність — це не тільки про людей з інвалідністю.
Це про всіх нас: про людину, яка не хоче перестрибувати через бордюри, про маму з візком, про туриста з валізою на колесах.

‍

Підсумок: наступні кроки

Як ми повідомляли раніше, проєкт маршруту був презентований на засіданні Ради безбар’єрності при Сумській міській раді, яка підтримала проєкт, з урахуванням зауважень і рекомендацій, озвучених членами Ради. А міська влада взяла на себе зобов’язання шукати фінансування для виготовлення проєктно-кошторисної доументації серед міжнародних партнерів, бізнесу.

Проєкт інклюзивного маршруту є логічним продовженням нашої роботи у напрямку безбар’єрності: ми проводили інформаційні кампанії на цю тему, а також долучалися до розробки концепції модернізації інклюзивної бібліотеки у Сумах.

Цей маршрут має поєднати важливі локації, якими щодня користуються сум’яни. ЦНАП —одне з найвідвідуваніших місць громади, де жителі отримують паспорти та іншіпослуги, тому доступ до нього повинен бути зручним і рівним для всіх. А поручтакож розташоване укриття, до якого важко дістатися маломобільним людям.

«Для нашої команди це не просто проєкт — це інвестиція у якість життя містян. Ми віримо, що безбар’єрність починається не з пандусів, а з мислення: з розуміння, що місто має бути зручним для всіх. Саме тому ми підтримали цю ініціативу, залучили фахівців і продовжимо роботу, щоб безбар’єрний маршрут став реальною зміною на вулицях Сум», - підсумовує Максим Корнієнко, керівник громадської організації «Місто розумних».

‍

‍

‍