Звідки в громаді гроші: про податки та роль кожного мешканця у наповненні бюджету

Багато хто з нас звик думати, що бюджет міста — це щось далеке й державне. Але насправді кожна гривня, яку ми витрачаємо на каву, чи податок, який платить наш роботодавець, — це цеглинка у фундаменті нашого спільного дому.

Про те, як працює фінансова «кухня» громад, розповіла нашим колегам із онлайн-журналу «ЦУКР» Марина Гончаренко, експертка з муніципальних фінансів, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Харківській області.

‍

Дві кишені держави: загальнодержавне та місцеве

Щоб зрозуміти, як наповнюється бюджет Сумської громади, треба спочатку розібратися у двох видах податків. Марина пояснює це просто:

«Уявіть, що податкова система— це великий сейф із двома відділеннями. Перше — загальнодержавні податки. Їх встановлює Київ, вони однакові для всіх. Наприклад, ПДВ (податок на додану вартість), 20% якого включено в ціну кожної нашої покупки. Він у повному обсязі йде в центр. Так само й податок на прибуток усіх підприємств (крім комунальних) — місто його майже не бачить».

Загальнодержавні податки, як правило, зараховуються до державного бюджету, і саме з них фінансується національна безпека та оборона, що в умовах війни є найпріоритетнішим напрямком витрат.

Однак, частина загальнодержавних податків закріплені за місцевими бюджетами. Зокрема, ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), який сплачується за місцем реєстрації підприємств і 64 % надходжень від якого залишається в громаді. Це основний бюджетоутворюючий податок для громад.

Друге відділення сейфа — це місцеві податки. Тут громада має більше голосу. Місцева рада може сама вирішувати, яку ставку встановити на землю чи нерухомість.

‍

Малий бізнес — велика підтримка: ФОПи та їхній внесок

Найбільшу частку серед місцевих податків займає саме єдиний податок, який сплачують підприємці. Марина Гончаренко деталізує, як це працює:

«Для 1-ї та 2-ї груп ФОПівс тавки встановлює місцева рада (до 10% від прожиткового мінімуму та до 20% від мінімалки відповідно). А от для третьої групи ФОП, до якої часто належать айтівці чи середній бізнес, ставка чітко визначена законом — 3% або 5% від доходу. Важливо пам’ятати: куди б не поїхав підприємець працювати, якщо він зареєстрований у Сумах, його податок надійде саме в сумський бюджет».

‍

Акциз: як пальне та кава «ремонтують» дороги

Окрему роль у наповненні бюджету відіграє акцизнийподаток. Частина його залишається на місцях, тобто у місцевому бюджеті Сумськоїгромади, а основна - йде до державного бюджету.

«Коли ви заправляєте автомобіль на заправці в Сумах або купуєте підакцизні товари, частина цього податку зараховується до місцевого бюджету. Наприклад, з 2016 року діє система розподілу акцизу з пального, завдяки якій частина грошей з кожного літра бензину залишається в громаді. Це саме ті кошти, які потім можуть бути спрямовані на ремонт тих самих доріг, якими ви їздите», — пояснює Марина.

Податок на майно: чому це справедливо?

Окремий важливий розділ — це податок на майно. Він складається з плати за землю, податку на нерухомість та транспортного податку.

«Податки на землю і нерухомість нерозривно пов’язані з територією. Якщо у вас є склад, офіс чиділянка в межах громади — ви платите податок саме сюди. Це логічно: бізнес користується міськими дорогами та комунікаціями, тому він інвестує в розвиток цієї інфраструктури», — зазначає Марина.

Пільги як інструмент підтримки: місто як партнер

Місцева влада — це не лише «збирач податків», а й партнер для мешканців та бізнесу. Марина наголошує, що громада має право не лише встановлювати ставки, а й надавати пільги.

«Місцева рада може підтримати своїх у складні часи. Наприклад, вона має повноваження встановлювати пільгові ставки або взагалі звільняти від сплати податку на землю чи нерухомість певнікатегорії мешканців або соціально важливий бізнес. Це гнучкий інструмент підтримки, який працює саме на місцях, бо громада краще знає, кому допомога потрібна вже сьогодні».

‍

На що йдуть ці гроші? Утримання нашого «спільного дому» та послуги для населення

Часто виникає питання: «Ну заплатив я податки, і що далі?».

Марина пояснює, що саме з цих коштів фінансується благоустрій міста (прибирання, ремонт доріг, озеленення), забезпечується якісна середня, дошкільна та позашкільна освіта, надаються соціальні послуги населенню (найбільш вразливим мешканцям громади), забезпечується діяльність галузі культури, фізкультури і спорту. А ще кошти йдуть на фінансування різних місцевих цільових програм, зокрема на розвиток мережі медичних закладів громади (амбулаторій, лікарень). Мова йде про закупівлю обладнання, ремонти приміщень, і так далі.

«Коли ви бачите техніку, яка прибирає сніг чи замітає вулиці, коли ввечері вмикається вуличне освітлення, коли працюють аварійні служби водоканалу — знайте, що це працюють ваші податки. Комунальні підприємства рідко приносять прибуток, вони працюють за рахунок платиспоживачів за послуги та фінансової підтримки з місцевих бюджетів. Тобто їхні зарплати, паливо для машин та нові ліхтарі — це і є частково ті самі 64% ПДФО та єдиний податок, що залишилися в громаді».

‍

Як ми підтримуємо економіку щодня

Система податків насправді працює досить зрозуміло, і кожен із нас бере в ній участь щодня. Загалом податки можна розділити на 2 групи: прямі податки - з доходів та майна, та непрямі – податки зі споживання (ПДВ, акциз і мито).

Марина наголошує, коли ви йдете за покупками до місцевого магазину, ви стаєте учасником наповнення бюджету через споживання. Тут діє пряма залежність: чим більше товарів ви купуєте, тим більше непрямих податків сплачуєте. Кожна кава, придбана в місцевій кав'ярні, або продукти для вечері — це маленька інвестиція як у розвиток вашої громади, так і держави загалом.

«Коли ви вирішили випити кави, ПДВ з неї піде в державний бюджет. Але! Цей підприємець створює робочі місцядля ваших сусідів. Він платить їм зарплату, з якої 64% ПДФО залишається в Сумах. Він орендує землю в громаді — і це знову гроші в бюджет. Він витрачає свій прибуток у місцевих сервісах — і коло замикається. Підтримуючи свого виробника, ми робимо громаду стійкою».

Схоже правило діє і щодо приватної власності, підкреслює експертка. Податок на майно та землю є одним із ключових джерел доходів місцевого самоврядування. Чим більшою кількістю нерухомості чи землі ви володієте, тим вагомішим стає ваш фінансовий внесок. Це справедливий підхід: ресурс, яким ви користуєтесь, працює на благо всієї громади.

‍

Прозорість бюджету: де подивитися на свої гроші?

Для того, щоб довіра між мешканцями та владою росла, кожен має бачити, куди йдуть фінанси. Марина радить кожному сум’янину ставати «аудитором» своєї громади.

«Сьогодні кожен з нас може перевірити бюджет у реальному часі. Завдяки порталам відкритих даних тасервісам на кшталт "Open Budget" та Prozorro, ви можете побачити: скількиподатків зайшло і на що їх витратили сьогодні — від закупівлі технічної солідля доріг до оплати опалення в дитячих садках. Коли мешканці бачать кожну витрачену гривню, виникає справжній контроль, а корупція стає неможливою»,— зазначає експертка.

Цифри, що говорять: бюджет Сумської громади

Внесок платників податків урозвиток Сумської громади за останні роки виглядає так:

За 2024 рік надходження бюджетум. Суми склали понад 4 мільярди гривень, у 2025 році загальні доходизбільшилися до 4,7 млрд.

Найбільшу частку серед надходженьу 2025 році мають:

·      ПФДО –  43%(майже 2 млрд грн)

·      Трансферти з Державного бюджету – 23% (понад 1млрд грн)

·      Єдиний податок – 11% (523 млн грн)

·      Акциз – 9% (425 млн грн)

·      Податок на майно - 3,4% (159 млн грн).

Найбільшими статтями видатків у бюджеті м. Суми у 2025 році були:

·      Освіта – 49% (2,2 млрд грн)

·      Управління -13% (600 млн грн)

·      Житлово-комунальне господарство – 12,8 % (560млн грн)

·      Соціальний захист та соціальне забезпечення – 10,4%(460 млн грн)

·      Духовний та фізичний розвиток, охорона здоров’я –6,5% (300 млн грн).

Доходи загального фонду бюджетум. Суми на 1 мешканця у 2024 році склали 10660 грн (для порівняння: у м. Харків – 9740 грн). У  2025 році цей показник зріс на 17% і склав 12453 грн (для порівняння: у м. Харків – 13374 грн, зростання 37%).

«Розуміння того, що "міських грошей" не існує, а існують лише гроші платників податків —це перший крок до того, щоб ми почали дбати про свої рідні громади як про власну квартиру. Кожен з нас — інвестор, і кожен має право знати, як працює його інвестиція», — підсумовує Марина Гончаренко.