Не лише книжки: навіщо Сумам ціла мережа бібліотек

Якщо при слові «бібліотека» ви досі уявляєте тільки стелажіз книжками, тишу і формуляр читача - час трохи оновити картинку.

У сумських бібліотеках сьогодні займаються спортом, дивляться кіно, грають у театрі, отримують психологічну допомогу, вчаться користуватися цифровими сервісами, зустрічаються з однодумцями, проводять часі з дітьми, організовують волонтерські ініціативи та просто приходять поговорити, коли не хочеться залишатися вдома наодинці.

А ще Сумська публічна бібліотека - це не одна будівля і навіть не просто місце, де можна взяти книжку. Це ціла мережа філій у різних районах міста, і кожна з них поступово стала окремим локальним простором зі своєю аудиторією, спеціалізацією і спільнотою.

Ми в «Місті розумних» почали співпрацю із Сумською публічною бібліотекою, підписали меморандум і в процесі спілкування з її працівниця ми зрозуміли: про те, як сьогодні працює ця система, знають далеко не всі.

Тому вирішили почати з великого знайомства та поповнити нашу рубрику #Як_працює_місто.

Одна система, але дуже різні бібліотеки

У 2023 році бібліотечну систему міста реорганізували. Сьогодні вона об’єднує 16 підрозділів, серед яких є бібліотеки в різних районах Сум, а також 4 сільські бібліотеки громади. Частина філій має власну спеціалізацію - дитячу, молодіжну, інклюзивну чи медійну.

При цьому спеціалізація не означає, що бібліотека працює лише з певною категорією людей. Кожна залишається відкритою для різних відвідувачів, але має свої сильні напрями, аудиторію і спільноту.

Директорка Сумської публічної бібліотеки Юлія Заговора говорить, що за останні роки змінилося саме розуміння того, навіщо місту бібліотека.

«Ми вже стали не просто місцем збереження книги на полицях. Це і волонтерство, і місце зустрічей. Ми можемо запросити людей нарізні заходи залежно від того, хто це - молодь, діти, люди поважного віку. Це може бути майстер-клас, зустріч із письменником, презентація книги», - говорить вона.

За словами Юлії Заговори, після початку повномасштабного вторгнення змінився і сам запит людей.

«Стали більше читати прямо родинами. Приходять, просять українську літературу. Дуже багато запитують українську програмну, шкільну літературу».

Але одночасно бібліотеки почали виконувати й зовсім інші функції.

«Ми вже стали не просто місцемзбереження книг на полицях. Бібліотеки перетворилися на простори спілкування,дозвілля, відпочинку та зустрічей. Ми запрошуємо людей на різноманітні заходизалежно від їхніх інтересів - чи то молодь, діти, чи люди поважного віку. Цеможуть бути майстер-класи, зустрічі з письменниками або презентації нових книг»,- каже директорка.

Від бібліотеки до волонтерського штабу - за кілька днів

Одна з найпомітніших змін сталася буквально на початку повномасштабного вторгнення.

Бібліотеки Сумської міської територіальної громади перетворилися на локальні волонтерські штаби. У філіях плетуть маскувальні сітки, шиють адаптивну білизну та балаклави, збирають речі й медикаменти для лікарень та військових.

Одна з бібліотек поблизу Кадетського корпусу на початкувторгнення відкрила двері для бійців територіальної оборони. Там військові могли зігрітися, поїсти і відпочити.

Поступово до волонтерської роботи додалися інші напрями.

«Ми розуміємо, що кошти зараз ідуть на захист. А нам потрібно працювати. Тому ми почали більше покладатися самі на себе, брати участь у грантах, проєктах, шукати партнерів та знаходити підтримку», -говорить Юлія Заговора.

У бібліотеках почали активно працювати з ВПО: допомагати людям розбиратися із соціальними виплатами та цифровими сервісами, а також організовувати навчальні заняття й підтримку.

Наприклад у Центральній бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка сьогодні, можна безкоштовно отримати психологічну допомогу.

Тобто якщо дуже спростити: сьогодні в бібліотеку можна прийти не тільки тоді, коли потрібен Стус чи Жадан. Іноді сюди приходять, бо потрібні люди.

Філія №5: скандинавська ходьба та клуб людей поважного віку

У бібліотеці-філії №5 у 2022 році поступово сформувався клуб для людей поважного віку.

Завідувачка бібліотеки-філії №5 Світлана Іванова згадує, що все почалося зовсім не як офіційний проєкт:

«На початку повномасштабної війни до бібліотеки приходили люди, яким було страшно і самотньо. У когось виїхали діти, у когось рідні були на фронті. Спочатку вони просто говорили, потім почали разом пити чай, а згодом вирішили зустрічатися постійно».

Тепер щочетверга сюди стабільно приходять близько 12-14 жінок. Вони не тільки читають і обговорюють книжки. Разом займаються суглобовою гімнастикою, ходять на скандинавську ходьбу, малюють, роблять мотанки, а раніше навіть пробували йогу.

За словами Світлани Іванової, для когось ця бібліотека фактично стала одним із небагатьох місць у своєму районі, де можна знайти підтримку, спілкування і просто не залишатися вдома наодинці.

Медіатека на Добровільній: бібліотека як центр свого району

У бібліотеки-філії №4 своя історія.

Свого часу мешканці району разом із бібліотекою подали заявку на участь у громадському бюджеті Сумської громади. Люди писали проєкт, агітували голосувати, залучали друзів і родичів - і перемогли. Завдяки цьому бібліотека отримала ремонт, техніку та меблі й перетворилася на Медіатеку.

Але техніка - лише частина цієї історії.

Тут є народознавчий міні музей «Бабусина світлиця», де експонати можна не тільки побачити, а й потримати в руках. Є ляльковий театр, який до великої війни робили разом із дітьми. Зараз через відсутність близького укриття частину цієї роботи довелося перевести в онлайн.

Під час повномасштабного вторгнення Медіатека стала ще йволонтерським осередком району.

Завідувачка філії №4 Тамара Сердюк каже, що сьогодні бібліотека - це місце у мікрорайоні, куди приходять із дуже різними питаннями: щось дізнатися, запропонувати ідею або просто поспілкуватися. Бібліотекарки підтримують зв'язок із місцевими активістами, а навколо самої філії сформувалася постійна спільнота.

Працівниці бібліотеки допомагають мешканцям і краще пізнавати район, у якому вони живуть. У філії готують роз'яснювальні стенди про місцеві вулиці, розповідають, на честь кого вони названі, проводять просвітницьку роботу з мешканцями.

Після хвилі перейменувань це особливо актуально: одна справа- побачити нове ім'я на табличці, і зовсім інша - розуміти, ким була ця людинаі чому її ім'я стало частиною міського простору.

Фактично філія №4 стала одним із локальних центрів Добровільної. На її базі також працює клуб за інтересами для людей поважного віку.

‍

Інклюзивна бібліотека: кіно, театр, спорт і аудіокнижки

Філія №11 має іншу спеціалізацію - це інклюзивна бібліотека.

Тут є книги шрифтом Брайля, тактильні вказівники, адаптований санвузол, пандус, кнопка виклику персоналу та власна база аудіокнижок.

У бібліотеці працює Дарія Сасса, яка має порушення зору. Разом із чоловіком Анатолієм вона озвучує книжки: Дарія читає тексти, Анатолій обробляє записи й додає звукові ефекти. Для цього в бібліотеці облаштували окрему кімнату.

‍

Але інклюзія тут не обмежується доступністю приміщення.

«У нас є клуб "Країна друзів". Починалося всесаме з клубу. Ми організовуємо для учасників різні активності - це і туризм, ікраєзнавство, і спільні походи до театрів, кінотеатрів, музеїв», -розповідає зав. відділом Наталія Макарова.

Учасники ходять на екскурсії містом, гуляють парками, дізнаються про міські легенди й книги. Є вікторини, ігри та руханки.

«Протягом літа ми також організовуємо невеликікінопокази. Люди приходять до бібліотеки і разом обирають, що хотіли бподивитися. У нас є великий екран і проєктор».

І це тільки один напрям.

Тут репетирує аматорський театр «Ми є», учасниками якого єлюди з інвалідністю.

«Репетиції відбуваються у нас у бібліотеці. Вони вжевийшли на такий рівень, що їздять із виступами за кордон, у країни Європи,беруть участь у різних заходах», - розповідає Наталія Макарова.

На база бібліотеки діє оздоровчий проєкт «Спортивнаплатформа в бібліотеці» — новаторська ініціатива Сумської публічної бібліотеки,спрямована на перетворення бібліотечного простору на осередок здоров'я,соціальної інтеграції та активного дозвілля для громади, зокрема для ВПО,молоді, ветеранів та маломобільних груп.

Бібліотека також працює з дітьми з особливими освітнімипотребами та дітьми з порушеннями зору.

Тобто інклюзивна бібліотека - це не просто приміщення зпандусом. Це місце, навколо якого вже сформувалося кілька окремих спільнот.

Ветерани і родини загиблих: говорити не про статус, а про людину

Відповідно до ініціативи Міністерства культури України щодо реалізації проєкту «Мистецтво допомагати», у межах якого сучасні бібліотеки стають просторами психосоціальної підтримки громадян, Сумська публічна бібліотека інтегрувала ці завдання у свою стратегічну діяльність.

Метою цієї роботи є забезпечення комплексної психологічної допомоги населенню через залучення кваліфікованих фахівців бібліотечної системи та проведення цільових заходів.

 Ще один великий напрям усієї бібліотечної системи - робота зветеранами, військовими та їхніми родинами.

Сумська публічна бібліотека започаткувала проєкт «Мистецький фронт: Творча спільнота ветеранів».

Працівники бібліотек спеціально проходили навчання зкомунікації та психосоціальної підтримки ветеранів. У межах цього напрямупроходять літературні зустрічі, творчі події, виставки.

Заходи з вшанування загиблих Героїв — це не формальнепокладання квітів чи хвилини мовчання. Це теплі вечори пам’яті.

"Рідні можуть розповісти, яким Герой був у цивільному житті:що він любив, про що мріяв, як сміявся. Коли вони діляться своїми спогадами йвідчувають підтримку, їхній біль стає трішки легшим, бо він розділений. Цеважко, але про це потрібно говорити. Якщо ми не будемо згадувати й пам'ятатизараз, то потім це може бути втрачено назавжди», — розповідає Юлія Заговора.

А якщо мені просто потрібна книжка?

Теж можна.

Бо за всіма клубами, театрами, тренуваннями й зустрічами бібліотека не перестала бути бібліотекою.

Якщо потрібної книги немає в конкретній філії, працівники можуть перевірити електронний каталог і подивитися, чи є вона в іншій.

Юлія Заговора пояснює: «Ми говоримо: сьогодні тут немає,але можете поїхати, наприклад, в іншу філію. А якщо вам не терміново -бібліотекар привезе її в Центральну бібліотеку ім. Т.Г. Шевченка,яка єметодичним центром для структурних підрозділів Сумської публічної бібліотеки».

Є й така послуга поза стаціонарне обслуговування для людей,які не можуть самостійно прийти.

Тобто книжка нікуди не зникла. Просто сучасна бібліотека виросла далеко за її межі.

Чому ми взагалі про це говоримо

«Місто розумних» та Сумська публічна бібліотека підписали меморандум про співпрацю.

Разом плануємо освітні, культурні та соціальні заходи,роботу з психологічним відновленням, адаптацією та підтримкою ВПО, ветеранів ілюдей з інвалідністю.

Але під час знайомства з бібліотечною системою ми зрозуміли ще одну просту річ. У Сумах уже існує мережа локальних просторів у різних районах міста. Там є приміщення, працівники, техніка, спільноти, люди, які добре знають свій район і роками працюють із його мешканцями.

Так, є проблеми. Одна з головних сьогодні - безпека. Не всі філії мають власне чи близьке укриття, і це напряму обмежує частину офлайн-заходів.

Але навіть у цих умовах бібліотеки продовжують працювати.

«Попри всі складнощі, ми адаптуємо свою роботу до безпековоїситуації», - говорить Юлія Заговора.

Власне, цей матеріал - лише знайомство.

Далі ми окремо розповідатимемо про різні бібліотеки міста,людей, які там працюють, клуби, проєкти і спільноти, які навколо нихсформувалися.

Бо бібліотечна мережа Сум - це не рудимент минулого.

А якщо ви все ще думаєте, що бібліотека - це тільки книжки, можливо, варто просто зайти в найближчу до вас.

‍

‍

‍

‍

‍

‍