Аналіз Стратегії розвитку: Плани vs реальність: як Сумська міська рада відпрацювала 2024 рік?

Аналіз виконання Стратегії розвитку міста у 2024 році та чому ми пишемо про 2024 рік наприкінці 2025-го?

Стратегія працює тоді, коли її можна перевірити: що зробили, що не встигли, і як місто підлаштовує план під реальність. У прифронтових Сумах це особливо важливо - бо умови змінюються швидко, а ресурси завжди обмежені.

Саме тому ми сіли розібрати підсумки 2024 року лише зараз.Офіційного затвердженого звіту про виконання Стратегії за 2024 рік у відкритому доступі ми не побачили. Натомість на сторінках Управління стратегічного та соціально-економічного розвитку СМР є проєкт рішення та проєкт звіту «за підсумками 2024 року». На основі цього документа ми й підготували наш аналіз.

‍

Звідки дані

У проєкті звіту зазначено, що під час моніторингу за 2024 рік використовувались цифрові інструменти та система індикаторів - простіше кажучи, частину виконання можна побачити як дані, а не тільки як текстові формулювання. Це хороший напрямок сам по собі: коли інформація зібрана структуровано, її простіше читати, пояснювати та співставляти між роками.

Нам важливо також уточнити одну річ: у проєкті звіту є згадка про використання інструментів, створених за підтримки команди «Міста розумних». Ми сприймаємо це як нормальну робочу історію партнерства, де громадський сектор може підсилювати прозорість, а місто - користуватися зручними рішеннями для моніторингу.

Наш онлайн-моніторинг Стратегії, де можна подивитися показники виконання чотирьох стратегічних цілей, графіки фінансування, відсоток виконаних завдань та прогрес за роками, доступний тут.

Дані на дашбордах оновлюються через систему SmartSheet, тому їх можна переглядати не лише «раз на рік», а ближче до реального часу.

‍

Загальна картина: що планували й що профінансували

За проєктом звіту на 2024 рік у межах Стратегії було заплановано 52 проєкти на 2 636 223,2 тис. грн. За підсумками року профінансовано 36 проєктів на 640 207,5 тис. грн. Виконання за коштами - 24,3%.

У документі також видно плановий розподіл джерел фінансування (державний бюджет, бюджет громади, залучені кошти). Важливий контекст року - майже весь «масив» планового бюджету припадає на стратегічну ціль B (якість життя, соціальна сфера, безпека, освіта, медицина). Для прифронтової громади такий фокус зрозумілий: він часто диктується не «вибором між хорошим і кращим», а необхідністю утримувати базові функції міста.

У висновках проєкту звіту згадується інерційний (песимістичний) сценарій розвитку громади. Ми читаємо це як опис реальності воєнного часу: демографічні зміни, постійні безпекові ризики, невизначеність щодо інвестицій і довгих планів. У таких умовах стратегія не зникає - але потребує більш точного налаштування, чіткіших пріоритетів і зрозумілої логіки «що реально можемо зробити цими ресурсами».

Далі - по стратегічних цілях.

‍

Стратегічна ціль A: доступність, мобільність, відкритість, безбар’єрність

Ціль A у проєкті звіту охоплює транспорт і мобільність, інвестиційну привабливість, відкритість і міжнародну співпрацю, а також безбар’єрність.

У цілому по цілі A заплановано 7 проєктів на 32 073,9 тис. грн, реалізовано 4 проєкти на 6 354,3 тис. грн. За коштами виконання тут низьке(19,8%), і це один із сигналів року: частина задумів у 2024-му не була підкріплена фінансово.

По транспорту і мобільності (A.1) проєкт звіту читається доволі конкретно: заплановано 3 проєкти, виконано 1, по інших фінансування не передбачалося. Є приклад виконання, пов’язаний з електротранспортом, і саме такі фрагменти допомагають зрозуміти, що стоїть за цифрами.

У частині інвестиційної привабливості (A.2) звітність значно коротша - зазначено, що фінансування на відповідні завдання не передбачалося. Це чесне пояснення, і ми його сприймаємо. Водночас для мешканців і для розуміння управлінської логіки було б корисно бачити тут ще кілька речень проте, що відбувалося “крім бюджету”: чи готувалися проєкти під гранти, чи велися перемовини з партнерами, чи були якісь кроки для підтримки бізнес-середовища в умовах війни. Навіть короткий опис таких дій робить річний підсумок більш зрозумілим і повним.

Блок відкритості (A.3) у проєкті звіту виглядає «живіше»: наведені показники по окремих сервісах і витратах. Такі приклади працюють добре, бо показують не лише факт існування інструменту, а його використання і динаміку.

По безбар’єрності (A.4) у документі фігурує дуже низький відсоток виконання, а серед прикладів - реалізація одного проєкту за підтримки партнерів. Тут хотілося б більше пояснення причин: що саме стало бар’єром, які рішення можливі в поточних умовах, і як цей напрямок планується «витягувати»далі. Безбар’єрність у воєнний час не стає менш важливою - навпаки, виклики зростають. Тому при оновленні плану на 2025–2027 роки це точно один із блоків, який варто проговорювати окремо і дуже практично: що робимо поетапно, де потрібні донори, а де - організаційні рішення без великих бюджетів.

‍

Стратегічна ціль B: якість життя, безпека, освіта, медицина, комфорт

Ціль B - найбільша за бюджетом і за кількістю ініціатив. За проєктом звіту заплановано 39 проєктів на 2 599 129,8 тис. грн, реалізовано 29 проєктів на 632 737,0 тис. грн. У документі акцентовано, що за кількістю проєктів виконання високе, але загальна картина по фінансах залишається стриманою.

У цій цілі видно, що по частині напрямів звітність подана більш змістовно: є розклад за кількістю реалізованих/частково реалізованих ініціатив і фактичному фінансуванню, а подекуди - приклади того, що саме зроблено. Водночас трапляються позиції, де зазначено, що фінансування не виділялося, але «ведуться підготовчі роботи». У такому формулюванні, скоріш за все, є реальний зміст, просто він не розкритий: для читача було б цінно бачити, що саме означає «підготовка» - техзавдання, проєктування, погодження, готовність документації, пошук партнерів чи донорів. Такі уточнення не збільшують конфліктність звіту, навпаки - роблять його зрозумілішим і кориснішим.

‍

Стратегічна ціль C: економіка

По цілі C цифри у проєкті звіту подані прямо: заплановано 5 проєктів на 4 410,0 тис. грн, реалізовано 2 на 521,8 тис. грн, 3 не виконані через відсутність фінансування.

Економіка у прифронтовому місті - один із найскладніших напрямів, і ми не очікуємо «стрибка» у 2024 році. Але важливо, щоб під час оновлення плану на 2025–2027 роки економічний блок не залишався десь на периферії. Підтримка підприємництва, робочих місць, локальної економіки - це частина стійкості вже зараз. У таких умовах часто працюють не лише великі бюджети, а й партнерські формати, донорські програми, невеликі рішення з відчутним ефектом - і їх можна закладати в план більш прицільно.

Стратегічна ціль D: управління

Ціль D у проєкті звіту виглядає найкраще описаною з точки зору змісту: є приклади конкретних управлінських змін, технічних рішень, участі в навчальних програмах, а також донорської підтримки окремих компонентів. Такі блоки підсилюють довіру, бо мешканці бачать не лише цифру, а розуміють, що за нею стоїть.

Висновок

Проєкт звіту за 2024 рік дає важливий зріз: місто працювало в умовах воєнних обмежень, із домінуванням соціально-безпекового блоку. Це зрозуміло, і це пояснює, чому частина «розвиткових» напрямів рухалася повільніше.

Нам імпонує, що у документі вже помітний рух у бік моніторингу на основі даних і цифрових інструментів. Це правильний вектор, який варто зберігати й посилювати - щоб мешканці могли бачити стан виконання не лише постфактум, а прозоріше і регулярніше.

Що, на нашу думку, може зробити наступний цикл звітування сильнішим і кориснішим для громади - це більш рівний рівень деталізації. Там, де фінансування не було передбачене, часто все одно відбуваються управлінські дії: підготовка документів, погодження, пошук партнерів. Коли такі кроки коротко описані, містянам легше розуміти, що саме “стояло на місці”, а що рухалося в підготовці.

І окремо про наступні кроки. У проєкті рішення пропонується оновлювати План заходів на 2025–2027 роки з урахуванням моніторингу та безпекових викликів. Ми підтримуємо цей намір і дуже хотіли б, щоб оновлення відбувалося з участю містян у тих форматах, які можливі під час воєнного стану: онлайн-опитування, збір пропозицій, короткі консультації зі стейкхолдерами, публічне пояснення пріоритетів і вибору. Це допомагає зберігати довіру і робить сам план більш реалістичним і “живим”.

Ми, як команда «Міста розумних», готові допомагати в цій роботі своїм досвідом і інструментами моніторингу - у робочій співпраці змістом, як і раніше.Бо стратегія працює найкраще тоді, коли вона стає спільною рамкою для міста і його мешканців, навіть у дуже складні часи.

Павло Ткач, проєктний менеджер «Місто розумних»

‍